ПУБЛИКАЦИИ

"В киевском клубе "Пивная бочка" состоялся концерт группы Coyotes"
"Газета 24" N187 от 17 июля 2007 года
Автор: Юрий Володарский
"Coyot'ов было трое: солист, он же ритм-гитарист, Евдоким Решетько, басист, он же бэк-вокалист, Дмитрий Бем и ударник Александр Вершута. Зрителей тоже собралось не очень много"...>>>

"Койоти. Hiяких диких завивань"
Автор: Надя Сердюк, 05.06.07.
Останнiм часом я частенько вiдвiдую усiлякi культурнi "збiговиська". Iз задоволенням тiкаю вiд нудного одноманiття. Адже, джаз-середу в Аренi, Шедеври свiтової камерної музики та виступ у пабi "Хмiльна бочка" гурту "Койоти" нудним, а тим бiльше одноманiтним просто неможливо назвати. Найближче "до вух i думок" виявився виступ "Койотiв". Чесно кажучи, коли я туди йшла, не мала й гадки, що з того чекати. А виявилося дуже кльово! Судiть самi.
Коли ми спустилися на перший поверх "Бочки" на сценi вже стояв Кiм (солiст гурту) та налаштовував мiкрофони з колонками. В дитячих спогадах iз рок-концертiв - це звичайне "рас-рас-рас", але у виконаннi Кiма це швидше нагадувало якесь гумористичне шоу. Публiка поступово збиралася, розсаджувалися за столики. Люди заходили до зали як до помешкання давнiх друзiв - весело й розкуто.
Концерт був, наче сiмейне свято. Усе було так по-домашньому i разом iз тим по-європейському. Вслухаючись у музику, виникало дивне вiдчуття. Здавалося, що коли вийду на вулицю, то це буде не Богдана Хмельницького, а одна з старовинних вуличок Праги чи Кракова, а може й навiть Парижу. (Якби-то!!!)
Не було нiяких диких завивань над мерцями (чим зазвичай займаються койоти), була лише стрiмка енергiя, яка пробуджувала сону свiдомiсть. Щоправда, кiлька несподiванок таки було. Перша - вiк учасникiв гурту. Вони такi молодi! Ну, звiсно, старшi, нiж я, але оскiльки, повторю, я нiчого про них не знала, тож i уявляла їх "не такими". Друге - це українська мова у спiлкуваннi з публiкою. Вау! Таке не часто почуєш. Зазвичай у наш час усi спiлкуються, чи принаймнi звертаються "расєйськаю"! Ну а третє - це музика. Така рiзна! Тому, коли мiй чоловiк запитав, "який це стильi", я не могла йому одразу й однозначно вiдповiсти.
Єдиний недолiк - це те, що не прозвучало жодної пiснi українською мовою. Потiм мене заспокоїли, i у них таки є неангломовна програма. Нi, не подумайте, я знаю англiйську i тексти кльовi, просто така музика, могла б надовго засiсти у мiзках громади, якби її розумiв кожен. Дуже вже музика енергiйна, так i хочеться наспiвувати!